Інформація про Методичні рекомендації для проведення заходів до Дня початку кримського спротиву

 

• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
• Підписатись на новини

 

 

26 лютого – День кримського спротиву

Чому виникла необхідність розробити Методичні рекомендації для проведення виховних заходів у ЗНЗ до Дня початку кримського спротиву? Відповідь на це запитання дає стан справ в інформаційному полі щодо початку окупації Криму Росією. Пройшло два роки від початку вторгнення російських окупантів, які за підтримки частини місцевого населення анексували Крим, проте до сих пір інформації про те, як проходила сама окупація обмаль.

Завдяки великій кількості ЗМІ, особливо російських або контрольованих Росією, сам процес захоплення української території представляється як «возз’єднання», «повернення на Родину», яке відбувалось при повній підтримці місцевого населення. Обговорюється багато «нюансів» анексії – дії українських військових та «зелених чоловічків», української та російської влади, так званий «референдум» та інше. Проте факти кажуть зворотне – не було ніякого «возз’єднання», півострів зустрічав окупантів не тільки «хлібом та сіллю», кримчани активно виступали проти. Тому, як саме відбувалися події і присвячені Методичні рекомендації.

Посібник складається з декількох блоків:

• Частина I. Основні ідеї та мета.
• Частина ІІ. Інформативний мінімум для вчителя.
• Частина ІІІ. Базові конспекти виховних заходів.
• Додатки: 1. Як працювати із світлинами. 2. Як працювати із текстами. 3. Світлини.

В частині І надаються основні теоретичні методичні матеріали – актуальність, мета та завдання, умови результативного проведення, форми проведення заходів та ресурси, необхідні для їх проведення. Все це допоможе вчителю правильно підготуватися до проведення заходів, присвячених кримському спротиву російській окупації.

Частина ІІ надає той інформативний мінімум для вчителя, який необхідний для успішної реалізації мети та завдань і складається з фактичного матеріалу. А саме це дві хронологічні таблиці – безпосередньо хроніка окупації (з 23 лютого по 16 березня 2014 року), в якій по днях наводяться факти вторгнення російських військ та хроніка кримського спротиву, де також по днях наводяться факти дій кримчан проти окупації півострову.

Наступним блоком цієї частини є приклади міжнародних документів, які Російська Федерація грубо порушила, вторгнувшись до Криму (так званий Будапештський договір - Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї; Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією; Резолюція Генеральної Асамблеї ОО́Н про підтримку територіальної цілісності України №68/262; Резолюція № 1988 (2014) ПАРЄ «Останні події в Україні: загрози для функціонування демократичних інститутів»).

Блок відеоматеріалів присвячений відеосвідоцтвам кримського спротиву (виконання українського гімну ялтинськими випускниками та курсантами; живий ланцюг кримських татар; фрагмент фільму «Крым. Путь на родину» та прес-конференції В.Путіна, де підтверджується участь Росії в окупації Криму та інші відеосвідоцтва).

Блок «Світлини» описує понад 30 світлин, які представлені в Додатках і які є фотосвідоцтвом спротиву окупації Криму.

В блоку «Люди» розповідається про українців, які були вбиті окупантами, а також про кримських активістів, яких викрадали та піддавали тортурам окупанти та колобаранти, а також кримчан, які зникли і до сих пір не відома їх доля.

Блок «Справи» надає інформацію про переслідування кримчан, які виступили на захист своєї землі з боку окупаційної влади – це справа «26 лютого» і «3 травня»  та справи Сенцова і Костенко. Завершує Частину ІІ словник основних термінів, які можливо використовувати під час уроків і які розкривають тематику окупації та спротиву.

Частина ІІІ складається з трьох розробок виховних заходів, які вчителі можуть використовувати під час класних годин, уроків та інших заходів. Вони складаються з різних видів роботи – як з документами та світлинами, так і з відеосвідоцтвами та хронологією. При чому кожну частину можливо використовувати окремо.

В Додатках знаходяться методичні поради як працювати із світлинами та текстами, а також світлини.

Методичні рекомендації були підтримані Міністерством інформаційної політики України та Міністерством освіти і науки України (Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-79 «Про використання у загальноосвітніх навчальних закладах методичних рекомендацій» та лист «Інституту модернізації змісту освіти» від 17.02.2016 р. №2.1./10-290 «Про проведення уроку до Дня початку кримського спротиву»).

Олег Охредько, експерт, аналітик Центру громадянської освіти «Альменда».

osvita.ua/school/50439/

Щодо вшанування подвигу учасників Революції гідності й увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні

22 січня - День соборності України

Лист Міністерства освіти і науки України від 30 жовтня 2015 року № 1/9-521 «Щодо відзначення 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
30 жовтня 2015 року № 1/9-521
Органам управління освітою обласних,
районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій,
Інститутам післядипломної педагогічної освіти,
навчальним закладам
Щодо відзначення 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького


На виконання Постанови Верховної Ради України вiд 17 червня 2014 р. №1330-VII «Про вiдзначення 150-рiччя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького», Мiнiстерство освiти i науки України рекомендує провести в загальноосвiтнiх, професiйно-технiчних та вищих навчальних закладах тематичнi заходи, присвяченi вшануванню ролi Андрея Шептицького у становленнi української державностi та консолiдацiї i розвитку духовностi українства.

Просимо заходи, що будуть проводитися в навчальних закладах, активно висвiтлювати на web-сторiнках навчальних закладiв та органiв управлiння освiтою. Звiтування та зворотного iнформування ця робота не потребує.

При цьому надсилаємо методичнi рекомендацiї, розробленi Українським iнститутом нацiональної пам’ятi.
Методичнi рекомендацiї до вшанування у загальноосвiтнiх навчальних закладах пам’ятi Андрея Шептицького

Український iнститут нацiональної пам’ятi
Методичнi рекомендацiї
до вшанування у загальноосвiтнiх навчальних закладах
пам’ятi Андрея Шептицького

Вступ

Україна протягом 2015 року на державному рiвнi урочисто вшановує пам’ять Андрея Шептицького вiдповiдно до Постанови Верховної Ради України вiд 17.06.2014 року №1330-VІІ «Про вiдзначення 150-рiччя з дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького». Знаковою для України подiєю стало пiдписання 16 липня 2015 року Папою Франциском декрету, який проголосив усьому свiту геройськi чесноти митрополита Андрея. Це стало першим кроком до беатифiкацiї (визнання святостI) Шептицького.

Цього року для українства є нагода згадати та вшанувати не просто церковного iєрарха, а й полiтичного та громадського дiяча, щедрого мецената в галузi освiти, культури, поборника людських прав i гiдностi. У складнi часи боротьби за українську державнiсть його подвижницька релiгiйна, просвiтницька i доброчинна дiяльнiсть духовно гуртувала нацiю та сприяла збереженню її самобутностi. Головна мета його життя — створення на засадах християнської церкви соборної України, яка забезпечила б розквiт нацiї. Перебуваючи на митрополичому престолi, Шептицький рятував не тiльки душi, а й життя багатьох людей, якi зазнавали переслiдувань з боку двох тоталiтарних режимiв. Як член Галицького сейму, Палати панiв у Вiднi вiн вiдстоював право українцiв на самостiйнiсть, наголошував на потребi збiльшення українських середнiх шкiл i заснування Українського унiверситету.

Звернення до постатi Андрея Шептицького у загальноосвiтнiх навчальних закладах є важливим iнструментом у нацiонально-патрiотичному вихованнi дiтей i молодi, формуваннi їх громадянської позицiї та моральних цiнностей.

Змiст i формат заходiв, присвячених пам’ятi Шептицького, мають представити його як iсторичну багатогранну постать загальноукраїнського масштабу для подолання сформованого радянською пропагандою стереотипного сприйняття особи митрополита.

Мета заходiв, присвячених ушануванню пам’ятi Андрея Шептицького:

пiзнавальна: поширити iнформацiю про життєвий шлях митрополита Андрея Шептицького з акцентами на його духовнiй, полiтичнiй, громадськiй, меценатськiй, культурнiй дiяльностi та її ролi для розбудови української держави; наголосити на благочинностi Владики у часи Голодомору i Другої свiтової вiйни; пiдкреслити значимiсть спадку Шептицького, який має загальноукраїнський характер.

практична: сформувати й розвинути iнформацiйнi, хронологiчнi, мислиннєвi, творчi, мовленнєвi, аксiологiчнi й iнтерактивнi вмiння та навички самоорганiзацiї, критичного мислення, толерантного ставлення до iншої особистостi та її думки.

виховна: сприяти формуванню громадянських почуттiв, свiдомої, соцiально активної позицiї, патрiотизму та розумiння значення кожного окремого вчинку для долi людини й держави, вiдродження та збереження пам’ятi про борцiв за незалежнiсть України.

Форми i методи проведення заходiвможуть бути рiзноманiтними, на вибiр навчального закладу або вчителя, однак перевагу бажано надавати активним, серед яких:

Для учнiв основної школи:

1) Круглий стiл «Скарбниця мудростi» у рамках iнтегрованого уроку, присвяченого життю та дiяльностi митрополита;

2) вiдео урок з подальшим обговоренням (див. додаток 2);

3) комбiнований урок з використанням рiзного обладнання, презентацiй, вiдео-, аудiоматерiалiв, фрагментiв iз науково-популярної лiтератури з подальшим обговоренням;

4) турнiр диспутiв;

5) конкурс творчих робiт «Вiд маленького Романа до Великого Андрея»;

6) конкурс малюнкiв i плакатiв «Вiн змiнив країну. Змiнюй i ти!»;

7) фестиваль проектiв «Духовнi заповiти Шептицького у моїй родинi»

Для учнiв старшої школи:

1) Усний журнал «Пастирська думка»;

2) колоквiум «Уроки мудростi. Уроки життя»;

3) фестиваль презентацiй «Духовна й матерiальна спадщина Шептицького»;

4) дискусiйний майданчик за твором митрополита «Як будувати рiдну хату?»;

5) iнтелектуальний атракцiон;

6) прес-конференцiя «Мудрiсть у вiках»;

7) конкурс есе «Жива душа України. Жива й нездоланна»;

8) обговорення у малих групах iз модератором «Актуальнiсть соцiального вчення Шептицького»;

9) урок-iнтерв’ю «Ідеальна Україна Шептицького. Яка вона?».

Але слiд зазначити, що форми i методи, якi рекомендованi для використання в основнiй школi, можуть застосовуватися i серед учнiв старшої школи на розсуд учителя й органiзаторiв.

Процес пiдготовки й органiзацiї заходiв має ґрунтуватися на принципах i засадах можливостi творчої самореалiзацiї учнiв; врахування їхнiх вiкових i психологiчних особливостей; актуальностi теми й змiсту уроку; залучення до роботи всiх учнiв класу; вiдповiдностi прийомiв навчання формi уроку; застосування рiзних джерел знань i вiдповiдного обладнання; креативностi та новаторства; iнтегрованостi, iнтерактивностi й емоцiйностi уроку.

Роботу з пiдготовки заходiв бажано проводити комплексно, спiльними зусиллями освiтнiх закладiв, громадських, благодiйних органiзацiй та об’єднань, сiм’ї, органiв державного управлiння, музеїв, бiблiотек тощо.

Для створення урочистої атмосфери пiд час заходу рекомендовано використовувати українську символiку (святково прибране примiщення й учасники), а також вiдповiднi наочнi засоби навчання iз цiєї теми (див. додаток 3). Заходи можуть бути вiдкритими для паралельних класiв, учнiв певної вiкової категорiї, батькiвської громадськостi тощо.

Ми пропонуємо орiєнтовну тематику Уроку духовностi у загальноосвiтнiх навчальних закладах:

«Історiя однiєї долi, яка змiнила Україну»

«Уроки мудростi. Уроки життя»

«Освiченiсть i духовнiсть — шлях до добробуту»

«Збереження духовної спадщини — обов’язок кожного»

«Заслуги митрополита у становленнi нацiональної Церкви»

«Вiд духовностi до державностi»

«Шлях до вiдродження Церкви й культури»

«Вiн змiнив країну. Змiнюй i ти!»

«Вражаючi сторiнки бiографiї митрополита Андрея»

«Вiд маленького Романа до Великого Андрея»

«Духовна спадщина Шептицького»

«На перехрестi свiту й духу»

«Андрей Шептицький — мистецтвознавець i меценат культури»

Життя у датах

Бiографiчна довiдка. Хронологiчна таблиця.

Дата Подiї в життi Андрея Шептицького

29 липня 1865 рокуНародився Роман-Марiя-Олександр Шептицький в селi Прилбичi Яворiвського повiту на Львiвщинi. Рiд Шептицьких — це одна з найдавнiших i найзаможнiших українських боярських родин Галичини

1875–1883 року Навчається у гiмназiях св. Анни у Краковi та Франца-Йосифа І у Львовi

Жовтень 1883 — червень 1884 рокуСлужба в привiлейованому І австрiйському полку уланiв у Краковi, з якої було звiльнено через хворобу суглобiв

1884-1887 роки Навчається у Вроцлавському й Кракiвському унiверситетах

1 листопада 1887 рокуПоїздка до Києва. Вiдвiдує Києво-Печерську Лавру, зустрiчається з В. Антоновичем — професором iсторiї Київського унiверситету, вiдомим українським археологом й етнографом, знайомиться з молодим М. Грушевським i лiтературознавцем та iконознавцем М. Петровим

19 травня 1888 року Отримує титул доктора права Ягеллонського унiверситету у Краковi

28 травня 1888 року У 23-лiтньому вiцi вступає до Василiянського монастиря в Добромилi

1 липня 1888 року Пiд час облечин отримує iм’я Андрей

1888–1890 роки Навчається на юридичному факультетi в Мюнхенi, фiлософському — у Вiднi, Єзуїтськiй колегiї у Краковi

17 вересня 1899 рокуПапа Лев XIII призначає Андрея Станiславським єпископом

17 грудня 1900 рокуНомiновано Галицьким митрополитом

12 сiчня 1901 року Андрей Шептицький вступає на митрополичий престол як Львiвський архiєпископ, Галицький митрополит i єпископ Кам’янця-Подiльського

17 сiчня 1901 рокуІнтронiзацiя у соборi св. Юра у Львовi

2 сiчня 1903 року Вiдкриває профiнансоване ним товариство «Народна Лiчниця» — українську статутну органiзацiю i медичний заклад. Її мета — надання безкоштовної лiкарської допомоги незаможнiм людям

1906 року Пiдтримує заснування жiночої гiмназiї Сестер-Василiянок у Львовi

Жовтень 1908 року Таємно подорожує всiєю Україною, Бiлоруссю, Литвою та Росiю, закладає основи спiльнот католикiв схiдного обряду в Петербурзi та Москвi

16 грудня 1913 року Вiдкриває заснований ним Український нацiональний музей у Львовi

15 серпня 1914 року Пише Меморандум до австрiйського уряду про майбутнiй устрiй Української Держави

26 вересня 1914 року Арешт Шептицького росiянами. Роки вигнання вiн проводить у Росiйськiй iмперiї. Проте час, коли вiдбував ув’язнення в Новгородi, Курську, Суздалi та Ярославлi Шептицький використовує для поширення iдей греко-католицької церкви

Березень 1917 року Згiдно з рiшенням Тимчасового уряду Росiї, митрополита Андрея звiльнено з ув’язнення. Вiн подорожує до Києва, Петербурга, Москви. Органiзовує в Петербурзi Синод Росiйської католицької церкви i призначає отця Леонiда Федорова головою для католикiв вiзантiйського обряду в Росiї

У квiтнi 1917 року Шептицький знову вiдвiдує Київ. Зустрiчається з дiячами Центральної Ради

Червень 1917 року Створює в Києвi Генеральний вiкарiат для Схiдної України; iменує своїм вiкарiєм о. Михайла Цегельського

12 жовтня 1918 року Пiдписує повiдомлення Української Парламентарної Репрезентацiї про утворення самостiйної Української Держави в межах Австро-Угорщини

19 жовтня 1918 року Обрано членом Нацiональної Ради ЗУНР

Квiтень 1921 — серпень 1923 року Поїздки до Бельгiї, Голландiї, Великобританiї, Канади, США, Бразилiї, Аргентини, Італiї, Австрiї, де вiдстоює права українцiв та iнтереси Української Держави

Жовтень — листопад 1923 року Засновує Богословське Наукове Товариство зi щоквартальником «Богословiя»

1928 року Засновує Греко-католицьку богословську академiю у Львовi

1933 року Пiд час Голодомору започатковує акцiю зi збору продуктiв для голодуючих на Надднiпрянщинi, але радянський уряд вiдмовляється вiд цiєї допомоги

Березень 1938 року Вiдкриває Український шпиталь iм. Андрея Шептицького

Листопад 1938 року Вiтає проголошення Карпатської України та благословляє її прем’єра Августина Волошина

9 жовтня 1939 року Висвячує собi наступника — єпископа Йосипа Слiпого

1941 рокуЗ його благословення вiдбувається проголошення Акта вiдновлення Української держави

Липень 1941 року Обрано почесним президентом Української Нацiональної Ради у Львовi

Сiчень 1942 року Пiдписує спiльний лист українських державно-полiтичних дiячiв до Гiтлера з протестом проти нiмецької полiтики на Сходi

1944 року Очолює Всеукраїнську Нацiональну Раду

1941 — 1944 року Започатковує й очолює кампанiю з переховування євреїв, до якої залучає велику кiлькiсть духовенства Студiйського уставу. Рятує життя понад 150 євреям

1 листопада 1944 року Помирає в Митрополичих палатах собору св. Юра у Львовi. Поховано у пiдземеллi Святоюрського собору

5 грудня 1958 року При Вiкарiатi в Римi офiцiйно розпочато беатифiкацiйний процес митрополита Андрея

16 липня 2015 року Папою Франциском затверджено декрет, який стосуються визнання героїчних чеснот митрополита Шептицького на прославу

Головнi напрямки дiяльностi митрополита Андрея Шептицького:

Розвиток Церкви

Таємно подорожуючи всiєю Україною, Бiлоруссю, Литвою та Росiю, вiн закладає основи спiльнот католикiв схiдного обряду. У Києвi створює Генеральний вiкарiат для Схiдної України.

З iм’ям Андрея Шептицького пов’язують вiдродження Свято-Успенської Унiвської Лаври у Львiвськiй областi.

Шептицький засновує Греко-католицьку семiнарiю, передавши їй понад 4 тис. цiнних книг iз власної бiблiотеки. Пише листи до пастви, присвяченi вихованню молодi, моральним засадам християнської родини.

Силами Шептицького було збудовано чимало храмiв i монастирiв. Напередоднi Другої свiтової вiйни пiд його «рукою» налiчувалося вже 4400 церков i каплиць греко-католицького обряду, богословська академiя, 5 духовних семiнарiй, 127 монастирiв, виходило 9 друкованих перiодичних видань.

Допомога сиротам

Андрей Шептицький був загальновизнаним благодiйником i меценатом. Найбiльшу пiдтримку вiн надавав сиротам i молодi. Так, однiєю з найважливiших акцiй Шептицького стала допомога вдовам i сиротам священникiв, яку вiн домiгся як член Палати Панiв.

Андрей щедро допомагав сестрам Василiянкам у фiнансуваннi їхнього сиротинця, особливо дбав про добре харчування сирiт. У 1925 роцi монахи Студити побудували з його допомогою новий центр у Львовi, де розмiстився сиротинець.

За пiдтримки митрополита в Унiвськiй лаврi вiдкрито притулок та сиротинець для дiтей вiком до семи рокiв. У Львовi та iнших мiстах Галичини дiяли притулки, яким вiн допомагав. За його сприянням засновано т.зв. «Порадню матерiв» у передмiстi Львова пiд егiдою Товариства опiки над молод¬дю в купленому та подарованому митрополитом будинку «Дитячi ясла» й «Українську лiчницю» (лiкарню), де найбiднiшi люди отримували безкоштовну медичну допомогу.

Пiд особливою опiкою Шептицького перебували тисячi воєнних сирiт Першої свiтової вiйни. З нагоди повернення митрополита iз росiйського заслання в 1917 pоцi галицька громада заснувала Фонд iменi Андрея Шептицького. Митрополит за рахунок власних коштiв збiльшив уставний капiтал Фонду уп’ятеро та заснував притулок для сирiт у Львовi.

Показовим є той факт, що пiд час подорожi за океан в 1921-1922 роках Шептицький також збирав фонди для воєнних сирiт, в тому числi економлячи на власних витратах.

Не забував Владика i про тих українцiв, яких неволя й злиднi гнали на заробiтки до Америки, Нiмеччини й iнших країн. Вiн домiгся у Ватиканi дозволу на утворення двох греко-католицьких єпископств у США й Канадi та вiкарiату в Боснiї.

Пiдтримка молодi

Шептицький сприяє видавництву журналiв для молодi «Наш приятель», «Поступ», «Українське юнацтво». Пiдтримує школи для ремiсничої та гiмназiйної молодi, органiзацiї «Пласт», «Луг», «Сокiл-Батько», «Українська молодь Христовi». Чималу суму грошей пожертвував на Академiчний дiм, який служив гуртожитком i бiблiотекою для багатьох українських студентiв. Починаючи з 1901 року, митрополит щороку утримував 40 бiдних юнакiв i дiвчат, допомагаючи їм здобути освiту.

Пiдтримка освiтнiх проектiв

Митрополит активно iнiцiює та фiнансово пiдтримує освiтнi проекти. Так, у Львовi на власнi кошти будує середнi школи, надає матерiальну допомогу приватним закладам освiти iменi М. Шашкевича, Б. Грiнченка, Князя Данила.

Водночас Андрей щедро спонсорує приватне народне семикласне шкiльництво, яке вели сестри Василiянки i товариство «Рiдна школа». Вiн подарував йому чотири будинки. На кошти Митрополита придбано будiвлю, в якiй розмiстилася художня школа Олекси Новакiвського. Вiн також надавав стипендiї молодим українським митцям для здобуття художньої освiти у найкращих навчальних закладах Європи. Крiм того, матерiально допомагав як окремим українським студентам, так i цiлим товариствам.

Науковi проекти

У Римi вiдкрив Українську iсторико-церковну мiсiю з метою пошуку, копiювання та публiкацiї документiв з ватиканських i римських архiвiв, якi мають вiдношення до України. У 1928 роцi вiн заснував Греко-католицьку богословську академiю у Львовi. У 1929 — Богословське наукове товариство. Особливу увагу придiляв вихованню молодi в дусi християнської моралi, нацiонального патрiотизму, загальнолюдського гуманiзму.

Утворив Науковий iнститут, пов’язаний iз Львiвською богословською академiєю.

Музейна та бiблiотечна справи

Митрополит Андрей був щедрим меценатом українського мистецтва, на якому добре розумiвся. Так, вiн заснував Український нацiональний музей у Львовi, купив у 1905 р. для нього спецiальне примiщення. Завдяки пiклуванню Шептицького в музеї зiбрано одну з найбiльших у Європi колекцiю iконопису. Видiляв кошти на дiяльнiсть Українського народного музею «Гуцульщина» в Коломиї, допомагав iншим музеям та культурним закладам, навiть, iноземним. Лише Нацiональному музею вiн передав у 1931 роцi колекцiю iз 9880 предметiв. Серед них — рукописи XV-XVIII ст., стародруки, архiвнi матерiали XVI-XVIII ст., iкони, твори живопису та графiки, речi культового призначення. Заснував єпархiальну бiблiотеку в Станiславовi i передав туди 4000 книг з особистої бiблiотеки

Бiзнесовi проекти

Митрополит Андрей був iнiцiатором i меценатом Земельного банку у Львовi, допомагав розбудовувати Іпотечний банк, товариство взаємного страхування «Днiстер». Також заснував у митрополiї шiсть заводiв, зокрема кахельний i цегельнi. Утворив «Маслосоюз» i «Центросоюз» — спiлки кооперативiв, якi спецiалiзувалися на виготовленнi та продажi господарської продукцiї.

Полiтична дiяльнiсть i дипломатiя

Працюючи за рiзних полiтичних режимiв (Австро-Угорська монархiя, Польща, радянська влада), вiн iшов на розумнi компромiси, не вiдступаючи проте, вiд головної мети. Його обрано членом Нацiональної Ради ЗУНР, почесним президентом Української Нацiональної Ради у Львовi, а згодом — Всеукраїнської Нацiональної Ради. Завдяки зусиллям Митрополита Андрея Ватикан де факто визнав УНР.

У дипломатичних поїздках до Бельгiї, Голландiї, Великобританiї, Канади, США, Бразилiї, Аргентинi, Італiї, Австрiї вiдстоював права українцiв та iнтереси Української Держави. З його благословення 30 червня 1941 року вiдбулося проголошення Акта вiдновлення Української держави.

Допомога жертвам Голодомору

Шептицький не залишився осторонь тих процесiв, що вiдбувались на пiдрадянськiй Українi i разом з iншими єпископами рiзко засудив Голодомор 1932–1933 рокiв. У цей час ним була започаткована акцiя зi збору продуктiв для голодуючих на Надднiпрянщинi, але радянський уряд вiдмовився вiд цiєї допомоги.

Порятунок євреїв в роки Голокосту

У роки нацистської окупацiї пiд час Голокосту на Галичинi митрополит врятував життя понад 150 євреям. Вiн започаткував i очолив кампанiю з їх переховування, до якої залучив велику кiлькiсть духовенства. За вказiвками митрополита євреям видавали фальшивi документи, зокрема, свiдоцтва про хрещення, органiзовували дитячi притулки при монастирях, де перебували єврейськi дiти.

Лiтературна спадщина

Митрополит залишив по собi величезний лiтературний спадок. Зокрема, пастирськi послання, трактати, серед яких: «Україна в передсмертних судорогах», яке засуджувало жорстоку полiтику Голодомору, «До духовенства й вiрних Станiславiвської єпархiї (1899-1904)», «Як будувати рiдну хату?» де виклав i обґрунтував iдею об’єднаної України, в якiй мала бути створена одна Соборна церква, «Про обряди», «Вiрнiсть традицiї». Крiм того, митрополит видав чималу кiлькiсть статей i звернень як до пастви, так я до високопосадовцiв iноземних держав.

Вшановуючи постать митрополита, маємо говорити про те, що духовнi й матерiальнi результати його дiяльностi сягають далеко за межi Захiдної України. Його всеукраїнський i свiтовий спадок вражає масштабами, багатограннiстю й розмаїттям.

Настанови Андрея Шептицького, якi актуальнi й сьогоднi :

1. «Демократiя i свобода, i участь усього народу у виконуваннi керiвної влади може йому обiцяти мир, добробут i щастя».

2. «На чому ж опреться єднiсть хати? На нацiональнiй єдностi. Український народ є одним народом, дехто навiть хоче сказати — одним органiзмом, тому й належить йому стати i суцiльним нацiональним витвором».

3. «Браття мої милi! Коли любите свої дiти i свiй нарiд, коли дбаєте о щастє i здоровлє, жийте морально, не убивайте самi себе, не убивайте своїх дiтей, не марнуйте неморальнiстю основних, фiзичних сил народних! Бiйтеся грiха, бiйтеся тих страшних наслiдкiв, якi наносить неморальнiсть на кождого зосiбна, на родину, на цiлий народ!»

4. «Християнин може i повинен бути патрiотом, але його патрiотизм не може бути ненавистю, анi не смiє накладати обов’язкiв, противних вiрi. Те, що видавалося б патрiотизмом, а було ненавистю або противилося би вiрi, не є правдивим патрiотизмом».

5. «Легше часом кров пролити в однiй хвилi ентузiазму, нiж довгi роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня i жар сонця, злобу людей i ненависть ворогiв, брак довiр’я своїх i недостачу помочi вiд найближчих; i серед такої працi аж до кiнця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврiв перед перемогою, анi винагороди перед заслугою!»

6. «Справедливiсть постає в тому, що блаженнi в небi вiддають кожному те, що йому належиться».

7. «Тяжкий досвiд, який впаде на нашу Церкву, є хвилевий. Я виджу вiдродження нашої Церкви. Вона буде гарнiша, величавiша вiд давньої, та буде обнiмати цiлий наш народ. Україна увiльниться зi свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорiвнювати другим високо розвинутим державам…»

8. «Дивним способом обманюють себе i людей тi, що полiтичне вбивство не уважають грiхом, наче би полiтика звiльнила чоловiка вiд обов’язку Божого закону та оправдувала злочин, противний людськiй природi».

9. «Мусимо, однак, вiд усiх домагатися залишення раз на все всяких партiйних роздорiв i внутренної партiйної боротьби. Хто приносить нам домашню вiйну, той шкодить народнiй справi навiть тодi, коли б для неї мав i великi заслуги… партiйнi роздори є нацiональним злочином, якого терпiти не можемо».

10.«Життя — це мистецтво, а його твори — це дiла розуму й волi, цiлої людської душi».

11. «Чоловiк лiнивий, до працi тяжкий, буде тягарем i для родини, i для цiлої громади; не лишень маєток змарнує, а й через лiнивство стане з часом нездатним до працi».

12. «Ми, українцi, бiльше, може, нiж iншi народи свiту, маємо важливi i глибокi причини бажати справедливого поєднання народiв, що мiж собою ведуть вiйну, i порозумiння в любови тих вiросповiдань, що усталюють та поглиблюють чвари мiж людьми».

13. «Всi суспiльнi групи, що представляють iнтерес одної суспiльної верстви або одної частини суспiльности, не зможуть єднати всiх людей, тому часто ведуть їх до взаємної боротьби i в самих своїх принципах борються не лише проти супротивних принципiв, але i з їх прихильниками».

14. «Нехай майбутнi поколiння вiзьмуть в свої руки торгiвлю i промисел, бо слабкою завжди є суспiльнiсть, що свого промислу не має; убогою суспiльнiсть, в котрiй торгують чужинцi».

15. «Багатство обiцяє щастя, а часто дає нещастя — обiцяє життя, а дає смерть. Обман є в тому, що багатство видається невинним, видається добром, а веде в грiх...»

16. «Не та суспiльнiсть щаслива i багата, котра численних має теоретикiв, а та, котра в кожнiм напрямi сама себе забезпечує».

17. «Ідеалом нашого нацiонального життя є наша рiдна всенацiональна Хата-Батькiвщина… Завдання Українського народу буде в тому, щоб створити такi суспiльно-християнськi обставини, якi запевнювали б громадянам правдиве i стале щастя та мали досить внутрiшньої сили, щоб поборювати вiдцентровi тенденцiї внутрiшнього розкладу й успiшно захищати межi вiд зовнiшнiх ворогiв».

18. «Могутньою та такою, що забезпечує щастя всiм громадянам органiзацiєю може бути Батькiвщина тiльки тодi, коли не буде цiлiстю, зложеною штучно з рiзних i рiзнорiдних частин, а подiбним до монолiту органiзму, себто тiлом, оживленим одним духом».

Кориснi iнтернет-посилання:

1. Альбом, присвячений Шептицькому: унiкальнi фото розкажуть бiльше, нiж текст [Електронний ресурс] // Інформацiйний ресурс УГКЦ [сайт]. — 14.08.2015. — Режимдоступу:https://news.ugcc.ua/articles/albom_prisvyacheniy_sheptitskomu_un%D1%96kaln%D1%96_foto_rozkazhut_b%D1%96lshe_n%D1%96zh_tekst_74517.html

2. Гайова О. Климончук О. Сироти називали його «найкращий мiй татусь» [Електронний ресурс] // Газета «День» [сайт] / Гайова О. Климончук О. — 19.02.2015 — Режим доступу: https://m.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/v-ukrayini-tryvaye-rik-andriya-sheptyckogo

3. Гунчак Т. Коли я називаю Андрея Шептицького святим, я не перебiльшую [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Гунчак Т. — 11.12.2010 — Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/11/8491/

4. Лозинська Ю. Андрей Шептицький: мiльйонер, що став праведником [Електронний ресурс] // Газета «Експрес» [сайт] / Лозинська Ю. — 30.07.2015. Режим доступу:https://expres.ua/main/2015/07/30/145549-andrey-sheptyckyy-milyoner-stav-pravednykom

3. Митрополит Андрей Шептицький [Електронний ресурс] // Інформацiйний ресурс Українського iнституту нацiональної пам’ятi [сайт]. — Режим доступу: https://www.memory.gov.ua/publication/mitropolit-andrei-sheptitskii

4. Носкiна Н., Захаров Д. Андрей Шептицький — предстоятель Української греко-католицької церкви. До 150-рiччя вiд дня народження (Матерiали до бiблiографiї з газетної перiодики) [Електронний ресурс] // Носкiна Н., Захаров Д. — Режим доступу: https://www.nbuv.gov.ua/node/2266

5. Слобожанiна Н. Митрополит Андрей: ювiляр, блаженний, правденик [Електронний ресурс] // Інформацiйний ресурс Українського iнституту нацiональної пам’ятi [сайт] / Слобожанiна Н. — Режим доступу: https://www.memory.gov.ua/news/mitropolit-andrei-yuvilyar-blazhennii-pravednik

6. Терещук Г. Митрополит Андрей Шептицький — найвеличнiша церковна постать в iсторiї української Церкви [Електронний ресурс] // Кредо [сайт] // Терещук Г. — Режим доступу: https://www.credo-ua.org/2012/06/65250

7. Терещук Г. Чому митрополит Андрей Шептицький готовий був прийняти мученицьку смерть? [Електронний ресурс] // Свобода [сайт] / Терещук Г. — 05.10.2015. — Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/content/article/27158625.html

8. Турiй О. Митрополит Шептицький i полiтика [Електронний ресурс] // Український католицький унiверситет [сайт] / Турiй О. — 18.05.2015. — Режим доступу: https://ucu.edu.ua/library/25185/

9. Турiй О. Митрополит Андрей (Шептицький) про християнськi засади полiтичного життя [Електронний ресурс] // Інститут iсторiї церкви Українського католицького унiверситету [сайт] / Турiй О. — 25.05.2015. — Режим доступу: https://ichistory.org.ua/blog/2015/05/25/mytropolyt-andrej-sheptyts-kyj-pro-hrystyyans-ki-zasady-politychnogo-zhyttya/

10. Формула успiху: 365 днiв на рiк. Андрей Шептицький [Електронний ресурс] / 29.07.2012. — Режим доступу: https://365dniv.blogspot.com/2012/07/blog-post_29.html

11. Центральний державний iсторичний архiв України в м. Львовi [Електронний ресурс. Інформацiйний портал] / Режим доступу: https://tsdial.archives.gov.ua/?url=/gallery/gallery1/

12. Як митрополит Шептицький створив музей i подарував мистецьку колекцiю [Електронний ресурс] // Дивен свiт [сайт]. — 02.07.2015. — Режим доступу: https://dyvensvit.org/articles/105700.html

Лiтература, яка висвiтлює життя та дiяльнiсть митрополита УГКЦ Андрея Шептицького:

1. Гайковський М. УГКЦ в часи митрополитування Андрiя Шептицького // Київська Церква / Гайковський М. — 2001. — №1-3. — С. 32–48.

2. Гель І. Митрополит Андрiй Шептицький i українська нацiональна iдея // Лiтературна Україна / Гель І. — 1996. — 8 лютого.

3. Кам’янський П. Митрополит Андрiй Шептицький та єпископ Григорiй Хомишин в боротьбi за українську церкву i державнiсть у першiй половинi ХХ столiття // Схiд / Кам’янський П. — 2006. — №4. — С. 66–70.

4. Кравченюк О. Хронiка життя i дiяльностi митрополита Шептицького // Патрiярхат. За єднiсть церкви i народу / Кравченюк О. — 1990. — Ч 6. — С. 20–22.

5. Красiвський О. За українську державу i церкву. Громадська i суспiльно-полiтична дiяльнiсть митрополита А. Шептицького в 1918 - 1923 рр. - Львiв, 1996. — 84 с.

6. Лаба В. Митрополит Андрiй Шептицький. Його життя i заслуги / Лаба В. — Львiв : Свiчадо, 1990. — 62 с.

7. Ленцик Василь. Визначнi постатi Української Церкви: Митрополит Андрей Шептицький i Патрiярх Йосиф Слiпий / Наукове товариство iм. Шевченка / Анна Ленцик-Павлiчко (ред.). — Л.: Свiчадо, 2001. — 608 с.

8. Мартирологiя українських церков у чотирьох томах. Т. ІІ. Українська католицька церква. Документи, матерiали. Християнський самвидав України / Пiд ред. О. Зiнкевича, Т. Лонгина. — Торонто, 1985. — 839 с.

9. Митрополит Андрей Шептицький: документи i матерiали, 1941–1944 / сост. Ж.Ковба ; науч. ред. А. Кравчук. — К. : Дух i лiтера, 2003. — 314 с.

10. Митрополит Андрей Шептицький: матерiали та документи (1865–1944 рр.) / Я.Ю.Заборовський (ред.). — 2 вид., доп. — Л.: Фiрма «Олiр», 1995. — 176 с.

11. Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органiв держаної безпеки (1939–1944 рр.) — К.. : Українська Видавнича Спiлка, 2005. — 480 с.

12. Сергiйчук В.І. Українськi державники: Андрей Шептицький / В. Сергiйчук. — 2015

13. Твори слуги Божого митрополита Андрiя Шептицького. Пастирськi листи. Том ІІ. — Тороно, 1965. — 277 с.

14. Терещук Г. Думанська О. Шептицький вiд А до Я / Терещук Г. Думанська О. — Вид-во Старого Лева, 2015.

15. Цвенгрош Г. Апостольський Престол i митрополит Андрiй Шептицький / Цвенгрош Г. — Львiв, 1992. — 37 с.

16. Цегельський Л. Митрополит Андрiй Шептицький / Цегельський Л. — Львiв : Мiсiонер, 1995. — 77 с.

Перелiк художнiх i документальних фiльмiв, присвячених А. Шептицькому
№
Назва картини
Рiк випуску
Країна
Режисер, автор

Художнi фiльми

1.
«Владика Андрей»
2008
Україна
О.Янчук

Документальнi фiльми

2.
«Андрей Шептицький Свiтильник iстини»
Україна

3.
«Зближаються часи»
1994
Україна
О.Столбова

4.
«Митрополит Андрей Шептицький»
Україна
Кiностудiя Контакт

5.
«Слобожанська мiсiя Великого митрополита»
2015
Україна

6.
«Спадщина Андрея Шептицького»
2009
Україна
Т.Пастернак

Мультиплiкацiйний фiльм

7.
«Андрей Шептицький — свiтло любовi»
2013
Україна
УГКЦ

Образ митрополита Андрея Шептицького у фотоматерiалах i на полотнах митцiв

Додаток 1
Образ митрополита Андрея Шептицького у фотоматерiалах i на полотнах митцiв

Брати: Юрiй, Роман, Олександр Шептицькi (1879 р. 
<ссылка_файл xml:id="x8kpaxzbvzaxiwz6ldxsui8j7t" />

Роман Шептицький у вiйську (Кракiв, 1883 р.)

Родина Шептицьких (Кракiв, 1887 р.)
<ссылка_файл xml:id="xbxwm9mkwuw2tjhpaqep972dii" />

Митрополит Андрей (Канада, 1910 р.)

Родина Шептицьких бiля маєтку (Прилбичi, 1911 р.)
<ссылка_файл xml:id="xc16jisd92vc0i3mf61cbrh1ix" />

Митрополит Андрей пiд час паломництва на Святу Землю (Єрусалим, 1906 р.)

Пiсля повернення з царського заслання (1917 р.)
<ссылка_файл xml:id="x1kpwuiuj3ntspo5spon811k5g" />

Владика у бiблiотецi

Митрополит Шептицький
<ссылка_файл xml:id="x1xuh0ruqiuvgqffw0ect2lqm4" />

Митрополит Андрей серед дiтей (Львiв, 1933 р.)

М. Сосенко. Апостол Андрiй Первозванний (портрет митрополита Андрея Шептицького). Фрагмент iкони з iконостаса церкви св. Миколая у Золочевi
<ссылка_файл xml:id="x68zboqwe8y8ww4uf7g1yilxmw" />

Н. Кардаш «Молодий Шептицький»

О. Новакiвський «Мойсей (Митрополит Андрей Шептицький)»
<ссылка_файл xml:id="x7ax0vg5fzlyp71sruwo6fezav" />

Є. Безнiско. Митрополит Андрей

І. Грабар. Андрей Шептицький
<ссылка_файл xml:id="xd5qwkvjafkevfji899vcmxa6d" />

Є. Безнiско. Митрополит Андрей Шептицький (2014 р.)
<подпись xml:id="xbtsw1t907gw9fi81cf3p3mm4d" lid="x6jd29jusk9w84dtim0lbtfs36"> Заступник Міністра
Андрій Гевко

Довідкові матеріали - Інститут національної пам"яті

www.memory.gov.ua/publication/informatsiini-materiali-do-vshanuvannya-pam-yati-andreya-sheptitskogo-do-150-richchya-z-